197352830 відвідувачів / 118951 тем / 84 коментарі
RU
На Донбассе появятся новые головорезы Путина: на этот раз не из России * НАБУ расследует махинации главы «Ощадбанка» * Нa ocтрoвe в Индийcкoм oкeaнe aбoригeны убили мoлoдoгo aмeрикaнcкoгo прoпoвeдникa * У Валуева была обнаружена опухоль мозга * Чтo прoиcхoдит в cтeнaх Вeрхoвнoй Рaды (прямaя трaнcляция) * Опублікували указ про воєнний стан на 60 діб * Ученые нашли удивительный способ продления молодости * Во Львове пылают российские банки: кадры с места происшествия * Лагард после встречи с Порошенко: судьба транша для Украины решиться после 10 декабря * Лукаш о заявлении Порошенко: «Пальцы веером, дупло в перьях» * Киевская кассирша получила урок на всю жизнь: Я не понимаю украинский * Курс валют на 5 декабря: евро переступил все границы * «Словакия и Чехия наступают на Донбасс»: в «Л/ДНР» устроили панику и ждут атаки * Помер молодий український актор Тарас Мельничук * В Украине появятся американские истребители * Отключение России от SWIFT приведет к экономическому коллапсу * Что сдерживает рост цен в Украине * Порно в Україні: як знімають, що дивляться і чим небезпечно * Учeныe нaшли пoд зeмлeй зaтeрянный мир * «Мистер Путин, это война. Это не шутки, не инцидент и не кризис», - Порошенко обратился к президенту РФ. ВИДЕО * Щ0ЙН0! Вакарчук запuсав важливе звернення до українців * В Сети показали коттедж Епифания недалеко от Киева * НБУ сравнил доходы украинцев сейчас и до Майдана * Известный бизнесмен забил девушку из эскорта и разослал друзьям фото ее тела * В частном доме под Киевом обнаружен цех по производству фальсифицированных лекарств * Без объявления войны: в США раскрыли план НАТО по «уничтожению» Путина * Сьогодні Ганни: як краще провести цей день * Кейт Миддлтон скупилась к Рождеству в «секонд хенде»: кадры шоппинга не по-королевски * Рейсы из аэропорта Николаев в Египет будет выполнять SkyUр, а билеты в Киев продают со скидкой * Выходит на сцену Таисия – зрители покидают зал: Зеленский рассказал о жестком конфузе Повалий * Полторак: Из аппарата Минобороны и Генштаба уволились 82% офицеров * Порошенко подписал закон о морской зоне Украины: что это значит * Стало известно, кого налоговая будет проверять в 2019 году * Украинцам повысили пенсии: кому положен перерасчет с 1 января * Крым на грани катастрофы: оккупанты придумали, где взять воду * Показали перші в історії фото зворотної сторони Місяця (фото) * Обмен рваных гривен по новым правилам: что надо знать * В Украине резко выросли зарплаты военных: кому и как повысили * После праздников в Украине подскочили курсы доллара и евро * СБУ вызвала Гриценко на допрос * Журналист: Хочу подивитися, як би це лайно їв наш головнокомандуючий Петро Порошенко, Степан Полторак, чи Віктор Муженко? Від одного тільки вигляду такого раціону верне на блювоту * Порошенко заявил о преодолении кризиса * На Волині затримали банду, яка постачала жінок до німецьких борделів * Банда в масках расстреляла полицейского: введен план «Сирена» * В начале президентской кампании Тимошенко назначила себе нового заместителя * Диетологи назвали 5 лучших фитнес-продуктов для снижения веса * Курсы валют на 18 января 2019 года: НБУ резко опустил курс гривны * Лидер Сильной Украины принял участие в форуме по выдвижению Вилкула * У волинянина вилучили понад 9 кг контрабандного бурштину * Украинка, которая рисует песком, вышла в финал талант-шоу America's Got Talent (фото, видео) * Озвучен свежий прогноз курса доллара на 2019 год * В продаже скоро появится кукла Барби на инвалидной коляске и с протезами * Поезда в Россию остались самыми прибыльными для «Укрзализницы» в 2018 году * Саакашвили: Порошенко мне сказал: «Мы обменяем Крым на членство в ЕС и НАТО» (видео) * ЗАБУЛИ?!!! Саме ці слова зробили Порошека президентом в 14-му! Цікаво, цього разу він їх повторить?! (відео) * «Стриптизерки, кокаїн, борделі»: друг Кличка заявив про компромат на нього через аналізи Порошенка й Зеленського * В соратника Порошенко стреляли под Одессой: скандал обрастает подробностями * Зеленский обратился к украинцам с важным вопросом: стала известна судьба Верховной Рады * У Зеленського пропонують скоротити кількість депутатів * Україна скасує роумінг з п'ятьма країнами * Німецького медбрата засудили за вбивство 85 пацієнтів * Всю семью: стали известны новые подробности жуткого убийства в семье легенды российского хоккея * У Путина не планируют встречу с Зеленским на саммите G20 *
Теми дня

Віктор Пинзеник: «Ризики створюють не вибори. Ризики роблять популісти і рішення, які вони проштовхують»

12:08 17 грудня 2018 623
Віктор Пинзеник: «Ризики створюють не вибори. Ризики роблять популісти і рішення, які вони проштовхують»

Що чекає українську економіку у наступному році, чи загрожує країні дефолт, чому потрібна співпраця з МВФ, яких популістських рішень очікувати напередодні президентських і парламентських виборів.

Про це LB.ua поговорив з одним з найбільш авторитетних вітчизняних економістів Віктором Пинзеником, колишнім міністром економіки та міністром фінансів (двічі), а нині народним депутатом, членом фракції БПП, - інформують "Українські реалії" з посиланням на lb.ua.

Закінчується 2018 рік. Які головні його економічні та фінансові підсумки? Що цей рік нам приніс? Які висновки можемо зробити?

Висновки – непрості й неоднозначні. Добре, що рік закінчується з економічним зростанням. Можливо, навіть найбільшим за три останні роки. У 2016 році було 2,3%, в 2017 – 2,5% , цього року буде трохи більше 3%. Але тут треба зауважити два моменти. По-перше, темпи зростання не дозволяють за три роки перекрити той спад, який був у 2014-2015 роках. А по-друге, слід враховувати якість цього зростання. Вона викликає питання, оскільки головний внесок у це зростання продовжує давати торгівля. Причому торгівля імпортними товарами. Щоправда, у четвертому кварталі ми побачимо більший внесок агросектора (хороший врожай зернових), що в оприлюдненій статистиці ще не відображено.

Інфляція. Вона буде нижчою, ніж минулого року. І це стосується як споживчих цін, так і цін промисловості. У річному вимірі наразі інфляція складає 10%. Ще залишилося півмісяця до кінця року. Очевидно, що показник буде трохи більший. Минулого року інфляція становила 13,7%. Що стосується цін у промисловості, то цей показник буде трохи більше 16%. Проте обидва інфляційні показники перевищать закладені в бюджет. Особливо ціни в промисловості.

Третій аспект – курсова ситуація. Діапазон волатильності курсу був цьогоріч менший, ніж минулого року. Нагадаю, минулого року курс виріс майже на 5%. Цього року майже не змінився. Зараз він на 1,5% вищий, ніж був у грудні минулого року, але менший, ніж у січні цього року.

Четверте – наші борги. Показники демонструють позитивну динаміку. Але варто подивитися на них глибше. Зовнішній борг зменшився на $3 млрд. Зменшився і державний борг – майже на 50 млрд.грн. Звичайно, як показники – це позитивні речі. Проте необхідно розуміти, що насправді відбулося. Це відбулося не як результат дій по усуненню причин зменшення боргу. Нам просто не позичали гроші. І це влинуло не тільки на показник зовнішнього боргу. Цьогоріч бюджет стикнувся з серйозними борговими проблемами. Позичено значно менше коштів, ніж це передбачено законом для фінансування видатків. Тому державний борг зменшується. Хоча сам бюджет не дає підстав для зниження боргу, бо схвалений із дефіцитом. Упродовж року ми відчуваємо серйозне загострення боргової кризи, що проявляється в труднощах здійснення Урядом позик. Це традиційний супутник значного, вже накопиченого боргу та не усунутої причини його подальшого зростання. Нам важко позичити на зовнішньому ринку. Не дуже легко це зробити і на внутрішньому.

Останнього вівторка Уряд позичив 20 млн. грн. Трохи більше позичив доларів і євро. Разом 1,6 млрд.грн. А за моїми оцінками, на внутрішньому ринку Уряд має кожного тижня позичати більше 2 млрд. грн. І це не поодинокий приклад. Таку тенденцію я спостерігаю протягом значного періоду часу. Щороку у грудні ми сбачимо, як виконання бюджету впливає на курс. Можливо, цьогорічний влив виявиться не таким, як раніше, через проблеми з фінансуванням. Уряд просто не зможе позичити грошей. Лишається два тижні до кінця року для позик на фінансування видатків. Можливо, через наявні труднощі з позиками, певна частина видатків не буде профінансована. А значить, не буде емісійного (через бюджет) вливання в економіку. Налогошую: я не говорю, що не виконати зобов’язання – це добре. Бо це все одно залишиться забов‘язанням бюджету, яке необхідно буде погашати. До того ж, це б‘є по економіці.

Як ще одну характеристику цього року я б відзначив відсутність інвестиційного прориву. Обсяг інвестицій хоч і зростає, але в номінальному значенні, без урахування інфляції. А якщо врахувати інфляцію чи інвестиції по відношенню до ВВП, то вони тримаються на рівні 15%, чого явно недостатньо для того, щоб наша країна вийшла на інвестиційне зростання і покращила динаміку економічного росту. Ось такі неоднозначні й суперечливі підсумки 2018 року.

Ви вже прогнозували, що нинішній бюджет за доходами не буде виконаний. Які причини та наслідки нас очікують від того, що «домалювали» дохідну частину бюджету 2018 року?

Якщо говорити про загальний фонд, справді, в ході розгляду бюджету «домалювали» 28 млрд. грн. Тому бюджет не буде виконаний. Але не на 28 млрд., а трохи менше. Десь, за моїми оцінками, на половину менше. Чому? Бо «допомогла» інфляція – вища, ніж закладалася у розрахунок.

Простими словами для пересічного громадянина  які ризики несе невиконання бюджету?

Боюся, що багато з нас не хоче розуміти наслідки, бо сприймає бюджет як щось відсторонене, щось чуже. Нехай там влада про все турбується! Це її проблеми. Помилкове судження. Бо бюджет стосується кишень усіх людей. Хочуть вони того чи ні! Прямо чи непрямо. Прямо – через податки чи доходи. Чи за рахунок такого податку, як інфляція. «Зручна» форма оподаткування: вища інфляція – вищі бюджетні надходження. Зачепить обмінним курсом. Відобразиться боргом. Цьогорічний дефіцит планувався на рівні 80 млрд. грн. Очікую, що він і буде близьким до цього рівня. Бо, незважаючи на невиконання доходів, буде економія по статтях видатків. У тому числі, по боргових виплатах через проблеми позичити. А що означає дефіцит? Це означає, що залізли у кишені завтрашнього дня: не лише свої, а й своїх дітей, а з нашим борговим рівнем – навіть онуків. А ми давайте й далі жити з думкою, що державний бюджет – це щось не моє.

Коливання курсу, яке ми спостерігали у листопаді-грудні, це сезонний чинник чи результат рішення про воєнний стан?

Давайте тоді скасуємо новий рік чи введемо мараторій на зиму (сміється, – LB.ua). Перш за все, це не пов’язано чи майже не пов’язано з воєнним станом. По-друге, у нас вже немає тієї «священної корови», яка стала однією з причин кількох девальвацій національної валюти. Немає фіксованого обмінного курсу. А тому є і будуть коливання. Пригадаємо, що на початку року курс був вищий, ніж зараз. Зокрема, у січні. Після того він впав і досить сильно. Традиційно ми відчуваємо коливання курсу у грудні-лютому. Але жодним чином це не стосується ні зими, ні нового року. Це явище зумовлене виконанням бюджету. Поясню. Багато з нас думає, що емісійним центром у нас є Нацбанк. Це не зовсім точно. Бо є ще другий центр – уряд. В силу того факту, що гроші уряду знаходяться у НБУ. Коли в грудні розпорядники бюджетних коштів роблять видатки значно більші, ніж надійшли доходи, це емісійні кошти. І першим реагує на це обмінний курс. Таке відбувається вже кілька років.

Я вже згадував, що цього року може бути трохи відмінна ситуація: якщо не вдасться позичити грошей, то масштаби вливань можуть бути меншими. Тоді, можливо, цьогоріч ми будемо спостерігати менший влив цього чинника на обмінний курс. Але це не є тими фундаментальними чинниками, що зумовлюють девальвацію. Це сезонний чинник, зумовлений недобрими традиціями виконання бюджету.

Нинішня ситуація не вплине на очікуване рішення МВФ? Чи виконала Україна всі вимоги МВФ, які перспективи отримання траншу наступного тижня?

Я не знаю випадків, коли на порядок денний ради директорів МВФ було б винесено питання країни і рішення не було прийняте. Якщо є проблеми, то питання не виноситься на раду директорів. Тому я майже не сумніваюся у позитивному рішенні. Додатковим сигналом до того ж є надання коштів макрофінансової підтримки від ЄС у розмірі 500 млн.євро. Ця підтримка напряму зав’язана з траншем МВФ. Без сигналу МВФ ЄС нам кошти не дає. І хоча юридично нова програма МВФ не запущена, але є достатньо підстав вважати, що вона буде схвалена і Україна отримає перший транш.

Ми виконали усі вимоги: як економічні, так і політичні?

Я не знаю політичних вимог МВФ.

Створення антикорупційного суду.

Усі вимоги МВФ стосуються економічної політики. Проблема корупції – не виняток. І вона повинна хвилювати не тільки МВФ та ЄС. У першу чергу, це має хвилювати нас самих. Тому я не відношу цю вимогу до політичних питань. Настільки я розумію, остання вимога для прийняття рішення МВФ стосувалася тарифів на тепло та воду. Бо ціна на газ не дає повної відповіді. Якщо незмінними залишаються ціни послуг, на які використовується газ, то це переносить «дірку» в інше місце. Оскільки рішення щодо тарифів на опалення і гарячу воду також прийняте, очевидно, що перепон для отримання траншу не залишилося.

Чому ми зараз говоримо про проблему, яка колись не була проблемою. Хоча і в нас, і в інших країн іноді виникає проблема рефінансування боргів. Бо позичають не на сто років, а на 3-5, декому на довше. А тому через ці 3-5 років гроші треба повертати. Виникає необхідність їх замістити. Саме таке заміщення не робить проблем країні, бо борг не збільшується. Були часи, коли ми рефінансували борги, не роблячи з цього проблему для суспільства. Ми виходили на зовнішні ринки і позичали достатню суму грошей. Зараз ми цього не можемо зробити без МВФ. І питання МВФ тут не в сумі, яку він нам дає, а це $3,9 млрд. Питання у тому, що це базові кошти, до яких додаються кошти ЄС, Світового банку, це відкриває можливості вийти на зовнішні ринки. Зверніть увагу, Уряд тривалий час взагалі не виходив на зовнішні ринки. Вийшов тільки тоді, коли у світі почули сигнал від МВФ, що переговори завершені позитивно. І тут же вийшли – позичили гроші. Щоправда, за дорогою ставкою.

Якщо Верховна Рада продовжить воєнний стан, чи будуть тоді додаткові ризики економіки України?

Якби ви не спитали, у цьому контексті я б і не згадав про воєнний стан. Звичайно, я не можу прогнозувати розвитку подій у кінці грудня. Але мені здається, що він не буде продовжений. І я не очікую серйозного негативного впливу воєнного стану на економіку, на курс. Можливо, був незначний вплив на курс, проте він був короткотерміновий. І тенденція щодо курсу швидко змінилася.

Наступного року у нас відбудуться президентські, а потім  парламентські вибори. Як ці процеси можуть вплинути на економіку? Чи є ризики коливання курсу, зростання цін? Та за яких умов?

Ризики створюють не вибори. Ризики роблять популісти і рішення, які вони проштовхують. А під час виборів популізм набуває довершеної і навіть маніакальної форми. Хоча за півроку до президентських виборів ми стали свідками досить незвичної і несподіваної поведінки, про яку варто сказати. Бюджет на 2019 рік - попри те, що він не такий, яким я хотів би його бачити, - все ж таки правильний крок. В якому розумінні?

Попри вибори, уряд пішов на досить непрості та непопулярні рішення. Я не можу пригадати в українській історії випадків, коли за декілька місяців до президентських виборів у нас піднімали ціни на газ, на тепло. До того ж оприлюднено рішення про чергове зростання цін у травні. На шальки терезів, очевидно, поставили: або відмовитися від цих рішень, відповідно не отримати кошти від МВФ та отримати значно серйозніші негативні сюрпризи, якщо не буде закритий дисбаланс по зовнішніх платежах чи піти на непопулярні рішення, але кошти отримати. У даному випадку гору взяв здоровий глузд. Результатом стало прийняття непростого бюджету, що, на відміну від попередніх, – реальний за доходами. Мені не подобається цифра дефіциту, бо він залишається значним. Мені не подобається чимало інших норм. Але, враховуючи виклики, які стоять перед Україною у найближчі роки, неможливість знаходження альтернативних джерел фінансування, цей бюджет є тим кроком, що відкриває можливість спокійно пройти цей непростий рік.

Проте це не знімає проблему розгулу популізму напередодні двох виборів. В чому це прослідковується? В яких статтях бюджету?

Я не дивлюся політичні шоу. Але, на жаль, їдучи містом, не можу закрити очі й не бачити розвішані гасла. Не можу закрити вуха і не чути того, що говорять у парламентській залі. Там я просто вимушений і зобов’язаний слухати. А майже кожне засідання Верховної Ради – це букет популістичних ідей, які під собою не мають жодного економічного підґрунтя, та, на жаль, часто падають у благодатний грунт сприйняття багатьох співвітчизників. Поки що популізм не прорвався в бюджет, хоча пробиває свою дорогу в інших рішеннях, що залишає нам відкладені проблеми. І не можу позбутися тривоги щодо подальших місяців. У наших традиціях вже не раз бувало: отримали перші гроші, а далі займемося проявами «неймовірної виборчої любові до електорату».

Ви згадали про рекламу різних кандидатів та політиків, де ми бачимо обіцянки знизити ціну на газ то вдвічі, хтось  в чотири рази знизити тарифи. Чи насправді нинішня ціна економічно не обґрунтована?

Чи можна так знизити ціну на газ та тарифи? Можна. У нас можна все. Можна ще й доплачувати людям за те, що вони споживають газ. Проте це не означає, що ми менше будемо платити за газ.

Підкреслюю, ми завжди платили за газ – реальну ціну. І не $100, не $200. Проблема у тому, що ця ціна у нас розділена на дві частини. Люди бачать лише платіжки. Другу частину ціни на газ вони не бачать. От ви вчора ходили у магазин? Щось купували? Так. Всі ми доплачуємо за газ, купуючи товари. Бо кожного дня, купуючи товари, усі ми платимо ПДВ 20%. Він не має відношення до конкретного товару. Це «причіп» до його ціни. На останньому не написано, що то доплата за газ. Бо там буде і газ, і освіта, і медицина, і культура, і оборона і так далі. Це все йде в кошик, з якого потім фінансуються зазначені вище видатки. А сама ця різниця ціни на газ плодила і буде плодити у нас олігархів, які на цьому дуже добре наживаються. До того ж така система, коли через ціну на газ роблять усіх «щасливими», насправді вигідна не найбіднішим, а тим, хто споживає більше газу. Хто має великі будинки і великі квартири. Тому заклики до зменшення ціни на газ не мають нічого спільного з економікою. Бо за споживання газу ніхто ніколи за нас не заплатить, ні США, ні Росія, ні будь-яка інша країна. Завжди платили, платимо і будемо в кінцевому рахунку платити ми. Що б не писали у газових платіжках чи на бордах.

Юлія Тимошенко заявилае, що у разі її перемоги на президентських виборах, вона розпочне процес ревізії наших домовленностей з міжнародними кредиторами? Наскільки це реально? Це може призвести до дефолту?

Розпочати ревізію можна. Кожного року це пробують робити. Давайте згадаємо, коли ми вже мали отримати гроші МВФ? Якщо я не помиляюся, то ще минулого року. А чому ж ми їх не отримали? Бо щороку пробували провести ревізію. І чим це закінчилося? Закономірним наслідком – грошей не дали. І це ж не перший випадок. Таке було й попереднього року. Хоча ми мали отримувати кошти МВФ кожні кілька місяців. Але не могли отримати більше року. Якщо цього досвіду ще замало, то можна спробувати ще раз. Але найближчими роками нас очікують значні боргові виклики. А резерви країни (близько $18 млрд.) не такі, щоб дозволити експерименти з непрогнозованими наслідками. Тому я не думаю, що ця ініціатива щодо перегляду наших домовленностей з МВФ, призведе до хороших речей. Сама програма – дуже коротка, всього 14 місяців. І може бути просто зупинена. А ми, на жаль, і надалі потребуватимемо підтримки з боку МВФ.

Ігор Коломойський в інтерв`ю проекту Кіshkina сказав, що Україні варто було оголосити дефолт в 2014 році? Це було б правильним рішенням?

У вас є гроші? Можете мені позичити сьогодні 10 тисяч? Навіщо? А я завтра оголошу дефолт (посміхається, – LB.ua). А ви що ви будете робити у відповідь? Очевидно, якби так трапилося, то ви б вивчили мою декларацію, подивились, чи є в мене майно, а потім спробували б накласти на нього арешт, щоб повернути позичене. Ми чекаємо іншої реакції від кредиторів нашої країни? Кожен з них буде робити спроби повернути кошти. А головне, це не вирішує наших проблем, не усуває причин їх появи. А причина ж у тому, що витрачаємо більше, ніж заробляємо. І як після подібних дій нам колись ще позичать? І чи буде хтось інвестувати в країну, де так обходяться з чиїмись грішми, немає значення – позиченими чи інвестованими.

Ніхто не зніме з нас боргових проблем. Їх повинні зменшити ми. А у подальшому не робити нових боргів, тобто не нарощувати їх.

Наскільки серйозною є загроза дефолту у майбутньому? Адже на 2019 рік припадає пікове навантаження по виплаті зовнішнього боргу.

Ми часто досить легковажно ставимося до такого непростого явища як дефолт. А якщо у вас на горизонті маячить дефолт, то треба забути про обмінний курс. Бо яким він буде, ніхто не знає і не вгадає. Це неможливо. А економіка не може працювати, якщо не має такого орієнтиру. Це все одно, що на дуже жвавому перехресті вимкнути світлофор. Тому дуже важливо з точки зору прогнозованості мати можливості фінансувати всі зовнішні платежі. Це не тільки борги, а й імпортні поставки. Зараз у нас буде нова програма з МВФ, є хороший сигнал від ЄС, є можливість уряду (і не тільки уряду) після цього знову вийти на зовнішні ринки. Це відкриває можливість у пакеті зовнішнього фінансування покрити піки по виплатах, які нас очікують. Бо, коли формується програма з МВФ, її завдання якраз дати відповіді на ті виклики, які пов`язані з нашими зовнішніми платежами, наступного року зокрема. Думаю, що той обсяг програми у $3,9 млрд. якраз враховуює ці виплати та обставини.

Президент Украины Петр Порошенко и директор МВФ Кристин Лагард во время их встречи в Киеве, 06 сентября 2015.

Тобто, «привид дефолту» для України не страшний?

Якщо він і залишиться тільки привидом. Якщо не потрапимо у безодню популізму, будемо проводити правильні дії, у першу чергу, це стосується бюджету, та втримаємо рівень співпраці з міжнародними фінансовими інститутами. Чому мене тривожить бюджет? Бо стало недоброю практикою відразу після його прийняття ревізувати його (особливо перед виборами). А це автоматично буде означати ревізію наших забов´язань перед міжнародними партнерами. Якщо такі ризики будуть нівельовані, якщо відповідальність за країну буде більшою, то Україна здатна буде пройти ці непрості випробування.

Давайте повернемося до бюджету на 2019 рік, який знову ухвалювали вночі.Тоді, в кулуарах Ради ви застерігали, що найстрашніший «кіт в мішку», це не стільки сам бюджет, скільки зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. Які спірні статті заховали в ці документи?

Проект бюджету всі бачили. Він був готовий. Тут особливих проблем не було. Не готові якраз були пов’язані з ним документи. Правда, не стільки Бюджетний кодекс. «Кота в мішку» підсунули нам як раз у вигляді змін до Податкового кодексу. Досі мало хто знає, що там проголосували. Бо закон внесли в Раду «з печі». Він у буквальному розумінні був гарячим. Мені в руки дали гарячі папери, бо їх на той час тільки розмножили. А це два томи! Майже 700 правок. Я встиг виловити лише декілька речей, бо фізично охопити все було просто неможливо. А в результаті виявляється, що в нього ще й минулого тижня вносили правки.

Тобто, вносили правки у вже прийнятий документ? Це пряме порушення законодавчих норм.

Є так звана звана норма про технічні правки. Але те, що вносили минулого тижня в текст, важко назвати технічними правками. Наприклад, чомусь вирішили поправити по суті норму, яка стосувалася екологічного податку. Це була правильна норма. У нас практично нема екологічного податку. Платять копійки за карбонові викиди. Хоча у Польщі – це 1 євро, а у нас навіть гривні не було. Підняли у нас до 10 гривень, а в тексті також була закладена траєкторія підвищення. Зараз траєкторія вивітрилася. Очевидно, цим пояснюється голосування деяких проолігархічних груп у парламенті.

Показово, що фінальний текст закону ще не опублікований. Чую від фахівців, що у кінцевій версії зявилися пільги з оподаткування ввезення обладнання для сонячної енергетики та інше. Судити, що там ще з`явиться, зараз неможливо. Але очевидно, що сюрпризи ми там ще знайдемо.

Проте це ж кричуще порушення закону?

Депутатам закон не писаний. Найбільший порушник законів – це самі депутати. Приклад. Закон забороняє вносити в законопроект до другого читання нову норму, якщо цієї норми не було в першому читанні. Пропозиції та поправки до другого читання, можуть вноситися лише до тексту законопроекту, прийнятого за основу. Але ви не маєте права внести в другому читанні нову норму. У Податковому кодексі з´явилася норма про електромобілі вже після другого читання. Хоча її не було у первинному тексті. Так само у Податковому кодексі з`явилися після першого читання зміни до Повітряного кодексу, до Закону про регулювання містобудівної діяльності, зміни до Закону про правосуддя та статус суддів. Ні однієї, ні другої, ні третьої норм не було в тексті, прийнятому в першому читанні. Це пряме порушення ст.116 Регламенту ВРУ. Памятаю часи, коли в парламенті дотримувалися цієї норми. А зараз порушення стає нормою. І наполягання окремих депутатів дотримуватися норм законів, на жаль, не дають результатів.

Українців традиційно цікавить прогноз курсу валют. Чого, за вашими оцінками, слід очікувати наступного року?

Якщо ті базові речі, про які ми говорили будуть витримані, то є підстави очікувати, що курс не вийде за прогнозовані Урядом межі. Нагадаю, що на цей рік Уряд закладав курс 29,3. Поки що ми не вийшли за ці межі і, сподіваюся, за два тижні вже не вийдемо. Що стосується наступного року, чи реально вкластися в 29,4? Думаю, реально. Але за тих умов, які ми вже обговорили.

Мінфін збирався продавати боргові папери населенню через мережу «Приватбанку». Чи можна таким чином привернути помітні гроші в бюджет? Наскільки це було б позитивно для економіки?

Велику кількість грошей – очевидно, ні. У будь-якому разі на початках. Але залучити кошти можна і треба. Це одна з речей, де, на мій погляд, потрібні серйозні допрацювання. Це зручний та ефективний інструмент. І ставки по валюті тут значно дешевші, ніж уряд позичає за межами країни на відкритих ринках. У вівторок ставки за цими позиками по долару були від 6,7% до 7,5%, по євро – 4,5%. Для громадян водночас це кращі умови, ніж пропонують банки. Плюс тут сплачується лише військовий збір. Якщо мова йде про гривню, то це 18,5%. Але не всі банки надають відповідні послуги. До того ж частина банків пропонують умови, що не під силу багатьом людям. Наприклад, деякі банки вимагають мінімальний обсяг купівлі – 2 млн.грн. Ця сума непосильна для багатьох. Тому Уряд мав би запропонувати спрощену форму залучення грошей громадян.

Пане Вікторе, якщо вам втретє запропонують стати міністром фінансів після виборів, погодитесь? Чи це залежить від політичної команди, яка може запропонувати?

Ні. Не погодився б. Не був і не буду придатком до посади. Я прихильник рішучих і швидких змін, на які мають бути налаштовані політичні команди. Це не завжди прості чи приємні зміни. Чи як їх називають непопулярні.

Не питання зайняти посаду. Але мені не цікава приставка до мого прізвища. Мені цікаво щось робити, змінювати країну. А це потребує політичного запиту на зміни.

Ви себе не бачите міністром фінансів, а чи будете знову балотуватися на виборах?

Хтось має бути оригінальним в нашій країні. І, як мінімум, не брати участь в президентській кампанії. Я тут оригінальний. Що стосується парламентської кампанії, то й тут буду оригінальним. Ще рік часу, але швидше за все – ні.

Чому?

Це непросте питання. Потребує ще одного інтерв`ю.

Анна Стешенко 

Новини по темі

Дорожники отримали перший в Україні компактний асфальтоукладач VolvoДорожники отримали перший в Україні компактний асфальтоукладач Volvo
Як стало відомо SpecMachinery.com.ua, модель P4820D підходить як для невеликих міських робіт, так і для будівництва автомагістралей.
24/06 14:06 8
Приріст пасажиропотоку аеропорту «Львів» становить 50%Приріст пасажиропотоку аеропорту «Львів» становить 50%
Як повідомили у прес-службі ЛОДА, географія маршрутів Львівського аеропорту розширилась із 33 напрямків у 2017 році до 46 у 2019 році.
24/06 13:42 20
Приріст пасажиропотоку аеропорту «Львів» становить 50%Приріст пасажиропотоку аеропорту «Львів» становить 50%
Як повідомили у прес-службі ЛОДА, географія маршрутів Львівського аеропорту розширилась із 33 напрямків у 2017 році до 46 у 2019 році.
24/06 12:51 35
У Мінфіні повідомили, коли очікують зростання долара до гривніУ Мінфіні повідомили, коли очікують зростання долара до гривні
Курс на кінець 2019 року очікується на рівні 27,4 гривні за долар, в 2020 році – 28,2 гривні за долар, а в 2021 році – 29,4 гривні за долар.
24/06 12:31 40
Турки и украинцы строят первую цементно-бетонную трассу в УкраинеТурки и украинцы строят первую цементно-бетонную трассу в Украине
Украина может вернуть себе статус великой транзитной артерии.
24/06 11:18 126
Завод Кобзаренко строит в Польше завод за €5 млнЗавод Кобзаренко строит в Польше завод за €5 млн
Украинский производитель сельхозтехники «Завод Кобзаренко» планирует до 1 января 2020 года сдать в эксплуатацию собственный завод в Польше (город Белхатув).
24/06 11:05 40
Зарубежные инвесторы начали массово скупать гривнуЗарубежные инвесторы начали массово скупать гривну
Ищут активы со слабой привязкой к мировым рынкам в случае глобального обвала.
24/06 09:21 103
«Нафтогаз» снижает цены на газ«Нафтогаз» снижает цены на газ
Компания Нафтогаз Украины обновила ценовые предложения на природный газ, которые будут действовать с 1 июля 2019 года, для промышленных потребителей.
21/06 17:54 278
Сказали, скільки виділять на дороги на наступний рікСказали, скільки виділять на дороги на наступний рік
У 2020 році на будівництво і ремонт доріг в Україні виділять 75 млрд грн і 100% акцизу з пального.
21/06 17:18 164
Доллар подешевел: обнародован курс на выходныеДоллар подешевел: обнародован курс на выходные
НБУ установил официальную стоимость "зеленого" на 24 июня.
21/06 16:23 213
Популярне
Актуальні статті та публікації
Новини партнерів
© 2019. Інформаційний портал «Українські реалії». Копіювання матеріалів тільки зі зворотнім посиланням.
Новини Коростеня