МЗС України прокоментувало вихід РФ з конвенції про запобігання катуванням
Рішення російського уряду про ініціювання денонсації Європейської конвенції про запобігання катуванням свідчить про те, що «Росія є територією беззаконня, де людське життя і гідність нічого не варті», зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Про це розповідає Україна Реальна
Він підкреслив, що цей крок є продовженням численних злочинів, які вчиняє російська сторона, включаючи систематичні тортури, страти та нелюдське поводження з українськими військовополоненими. «Це є частиною системної політики тортур російського режиму, яка глибоко вкорінена в історії росії і базується на злочинах ГУЛАГу і сталінського терору», – написав Сибіга у соцмережі X.
Напередодні стало відомо, що уряд Росії запропонував денонсувати Європейську конвенцію про запобігання катуванням. Постанову про подання президентові рф для внесення до Держдуми відповідної пропозиції підписав прем’єр-міністр Михайло Мішустін.
У документі зазначається, що Росія має намір вийти з конвенції та ухвалених до неї протоколів. У тексті уряд посилається на своє право запропонувати припинення дії міжнародного договору, до якого приєднувалася росія. Однак, у опублікованому документі відсутні обґрунтування доцільності припинення договору та оцінка його наслідків.
Європейська конвенція щодо запобігання катуванням була схвалена Радою Європи у 1987 році, і росія ратифікувала її у 1996 році, ставши членом Ради Європи.
У 2022 році росія оголосила про свій вихід із Ради Європи, а Рада – про її виключення через початок широкомасштабної війни проти України. Відтоді Москва почала виходити з міжнародних договорів, пов’язаних з організацією, зокрема, вона перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини та відмовилася виконувати рішення Європейського суду з прав людини, а також денонсувала конвенції про захист національних меншин, про запобігання тероризму, соціальну хартію і хартію місцевого самоврядування.
Офіс генерального прокурора України повідомив, що на окупованих територіях і в самій росії виявлено 176 стаціонарних місць несвободи та понад 120 тимчасових (транзитних) точок, де утримують і катують українських полонених.
