Україна підтвердила порушення прав людини росією в Криму – уповноважена ЄСПЛ
Україна офіційно засвідчила наявність системної політики порушення прав людини з боку росії на території анексованого Криму. У Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українських громадян, повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
Про це розповідає Україна Реальна
Системні порушення прав людини
«Причому суд встановив не, наприклад, у якихось окремих випадках, щось було у 2014 році або, наприклад, щось було у 2015 році, а він зазначив, що ці практики мали місце з моменту захоплення Криму та продовжуються, вони постійно повторюються щодо великої кількості людей. Причому багато які з цих порушень є прямим наслідком того законодавства, яке було застосовано, яке застосовує росія на території Криму», – зазначила Сокоренко у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
За її словами, рішення Європейського суду містить висновки, які можуть суттєво полегшити процес розгляду індивідуальних позовів, що подали українські громадяни, зокрема, в самому ЄСПЛ. Сьогодні в суді зареєстровано 1101 позов щодо порушень прав людини в Криму, з яких близько 60% пов’язані із відчуженням майна.
Міжнародна реакція на анексію Криму
Міністерство юстиції України, хоча і не веде ці справи, виступає як третя сторона на запит ЄСПЛ. Після анексії Криму у 2014 році Міністерство юстиції подало міждержавний позов до Європейського суду з прав людини, що стосується систематичних порушень прав людини, зокрема, права на мирне володіння майном. Лише у червні 2024 року суд ухвалив рішення на користь України, визнавши дії росії незаконними, а також офіційно визнано незаконною заміну українського законодавства в Криму на російське.
У березні 2022 року росію виключили з Ради Європи, а 16 вересня вона офіційно перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Влада росії ухвалила закон, що передбачає невиконання рішень ЄСПЛ.
На фоні повномасштабної війни росія проти України, російські органи влади посилили процес вилучення майна. У 2023 році голова Криму Володимир Константінов оголосив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів, до яких увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
Україна та міжнародна спільнота розглядають ці дії як незаконне привласнення власності, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово наголошував, що після повернення Криму під контроль України всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно повернуте власникам. Зазначимо, що російська влада часто заявляє, що кошти від продажу «націоналізованого» майна будуть використані на підтримку учасників війни проти України.
