«Видають бажане за дійсне». УПЦ (МП) відреагувала на результати експертизи про зв’язок її з РПЦ
Українська православна церква (Московського патріархату) релігієзнавчу експертизу щодо її зв’язку з РПЦ називає «незаконною та проведеною з порушенням законодавства та такою, що виходить за межі предмета свого дослідження».
Як заявив голова юридичного відділу УПЦ (МП) Олександр Бахов, до керівництва Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) було подано заяву про вилучення зі складу комісії упереджених, на думку УПЦ (МП), експертів. Йдеться про Ігоря Козловського, Олександра Сагана, Людмили Филипович та Юрія Чорноморця.
За його словами, в оприлюдненому висновку «видали бажане за дійсне».
«Предметом експертного дослідження, відповідно до рішення РНБО, є церковно-канонічний зв’язок з Московським Патріархатом у Статуті про управління УПЦ, а не у статуті та сайті РПЦ. Згідно з уставними документами, Українська Православна Церква є незалежна і самостійна у своєму управлінні та устрої, Її органи управління – Собор і Синод – є в Києві. Тож дана експертиза абсолютно не відповідає предмету дослідження», – цитує пресслужба УПЦ (МП) Бахова.
Він заявив, що у разі схвалення рішення на підставі цього висновку УПЦ (МП) буде захищатись «усіма законними способами як на національному, так і на міжнародному рівнях».
Читайте також: У Раді зареєстрували законопроєкт, яким може бути припинена діяльність УПЦ (МП)
Релігієзнавча експертиза статуту Української православної церкви (Московського патріархату)показала наявність церковно-канонічного зв’язку з Російською православною церквою, повідомила 31 січня Державна служба з етнополітики та свободи совісті. У службі кажуть, що УПЦ продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування.
У травні минулого року УПЦ (МП) оголосила курс на незалежність від Московського патріархату, заявивши про самостійність і незалежність від Москви. Проте після цього у Російській православній церкві (РПЦ) сказали, що єдність із УПЦ (МП) зберігається.
Читайте також: УПЦ (не) Московського патріархату: чи може держава заборонити церкву?
2 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО від 1 грудня про санкції щодо афілійованих з центрами впливу в Росії релігійних організацій. За рішенням самого РНБО, уряд у двомісячний термін мав внести на розгляд парламенту відповідний законопроєкт про унеможливлення діяльності в Україні таких релігійних організацій.
Пізніше Зеленський сказав, що кроки щодо «духовної незалежності» України триватимуть, люди їх підтримують.
Конституційний суд України 27 грудня визнав конституційними зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації», які зобов’язують релігійні організації повністю відображати належність до релігійного об’єднання, керівний центр якого розташований за межами держави.
Після цього в Українській православній церкві (Московського патріархату) заявили, що рішення Конституційного суду їх не стосується і що законних підстав для зміни назви релігійних організацій, що належать до УПЦ, немає.