Головне

WP проаналізувала контрнаступ України, який назвала «провальним»

WP проаналізувала контрнаступ України, який назвала «провальним»

Збройні сили України не змогли під час літнього наступу суттєво просунутися вперед і вирішити поставлене завдання – вийти до Азовського моря – в тому числі через розбіжності при плануванні операції та її початку між керівництвом ЗСУ та західними союзниками України, включно зі США. Про це йдеться у великому матеріалі у двох частинах, присвяченому українському контрнаступу, який опублікувала газета The Washington Post. Наступ у матеріалі прямо названо «провальним» (failed). Офіційний Київ та союзники не називають його так, але останнім часом представники влади України говорять про те, що наступ відбувається повільно, і його мета не досягнута.

Під час підготовки матеріалу, як стверджується, журналісти WP поговорили з більш ніж 30 високопосадовцями з України, США та країн Європи, з Росії, а також з більш ніж 20 офіцерами та солдатами, що воюють на передовій.

Ключові спостереження та висновки авторів статті є такими:

  • Перед початком наступу, навесні минулого року, американські, британські та українські військові провели вісім військових ігор на мапах, щоб скласти план кампанії. При цьому, як зазначає видання, Вашингтон прорахувався в оцінці швидкості трансформації українських сил у війська західного зразка, свою роль відіграла відсутність у Києва новітньої бойової авіації.
  • Між американськими та українськими військовими виникли суттєві розбіжності з питань не лише тактики, а й стратегії. Зокрема, в Пентагоні наполягали на якнайшвидшому початку операції – вже в середині квітня, щоб російські війська не встигли зміцнити лінії оборони. Українське командування, як стверджується, наполягало на пізнішому початку наступу, щоб отримати більше зброї та дати більше часу військам на навчання.
  • Американські військові були переконані у можливості прориву російської оборони на напрямі головного удару з використанням великої кількості поставленої Україні техніки. Вони наполягали на одному потужному ударі в південному напрямку з метою якнайшвидшого виходу до Азовського моря. Натомість українське командування зробило вибір на користь ударів одразу на трьох напрямках, не лише на півдні, а й у районі Бахмута. Після того, як наступ розпочався, українське командування, як стверджується, не наважувалося організувати спробу рішучого прориву, побоюючись великих втрат. При цьому деякі опитані газетою українські військові вказують на те, що насправді війна виглядає не так, як у теорії, зокрема, завдяки розвитку нових засобів ураження, таких як керовані дрони.
  • Як американські, так і українські військові, як стверджується, недооцінили здатність російських військ оборонятися, у тому числі з використанням великої кількості мін, а також через введення в бій великої кількості солдатів навіть ціною великих втрат.
  • Розвідка США оцінювала ймовірність успіху наступу приблизно 50 на 50.

У статті йдеться про те, що більшість рішень, ухвалених українським командуванням всупереч думці американських радників, ініціював командувач ЗСУ Валерій Залужний. При цьому наголошується, що його рішення, зокрема щодо необхідності боротьби за Бахмут, підтримував і президент Володимир Зеленський.

Колишній високопоставлений український чиновник, який брав активну участь у підготовці наступу, розповів, що українські війська збиралися розпочати операцію в травні, проте цьому завадили кілька чинників, серед яких, як стверджується, і поганий стан поставленої країнами Заходу техніки, а також погода.

У перші дні українського наступу війська, як зазначає Washington Post, зазнали важких втрат у техніці, включно зі щонайменше 20 БМП «Бредлі» та шістьма танками «Леопард». Великі проблеми створювали мінні поля і вогонь російської артилерії. За цих умов, як стверджується, Залужний відмовився від спроб прориву в районі Роботиного в Запорізькій області за допомогою механізованого «кулака», натомість наступальні дії були продовжені з використанням піхоти. Прорвати лінію російської оборони не вдалося, просування українських військ становило лише близько 10–15 кілометрів. При цьому план наступу передбачав, що на головному напрямі такого поступу буде досягнуто за один перший день.

У жовтні російські сили розпочали наступ на Авдіївку на Донеччині, після чого, як стверджується, головну ударну силу ЗСУ в Запорізькій області, 47-му бригаду, перекинули туди. Як зазначає Washington Post, це стало свідченням того, що наступ України зупинився. Сам Залужний у широко обговорюваній статті для The Economist визнав, що на фронті зараз позиційний глухий кут.

Матеріал опублікований на тлі політичних дискусій у Києві та на Заході про подальшу стратегію у війні та підтримку України. Конгрес США досі не схвалив фінансування для України на наступний рік, що, як зазначає Білий дім, ставить під загрозу подальше постачання Україні зброї та техніки. Офіційні цілі України у війні не змінювалися: це звільнення всієї міжнародно визнаної території країни.

США та їхні союзники стверджують, що підтримуватимуть Україну «стільки, скільки потрібно», зазначаючи при цьому, що рішення про можливі умови миру з Росією ухвалюватиме сам Київ. Офіційно влада України та США публікацію не коментувала.